Skip to main content

Авторська колонка

Про роль адвокатів у радянських політичних справах

Євген Захаров Директор Харківської правозахисної групи

All articles

У жвавій Дискусії относительно відалення з фільму про Василя Стуса епізоду, де его адвокат Віктор Медведчук розмовляє зі Стусом, всіма ее учасниками презюмувалося таке. Адвокати в політічніх процесах Радянської доби Граля відведену Їм роль и даже НЕ намагались действительно захіщаті своих підзахісніх, а були такими Собі «болванчиками», Які потрібні для легітімізації заздалегідь підготовленіх віроків. Саме таким захисник Стуса у судновому процесі 1980 року БУВ Медведчук. ВІН НЕ підтрімав жодних з клопотань підсудного, залиша їх вирішенню на розсуд суду, не повідомивши жодних питання свідкам. У захісній промові Медведчук погодівся з правільністю класіфікації обвинуваченого Дій Стуса як антірадянської агітації та пропаганди з метою підріву Радянської власти и лишь зауважів, что вирок буде справедливим та обґрунтованим, если судом будут ретельно вівчені та враховані всі обставинні, Які характеризують особистість підсудного, его Ставлення до праці, фізичний стан та стан здоров'я.

І в багатьох других політічніх процесах в СРСР захист проводівся за такими зразки. Ось як писав про нього Володимир Буковський у життя без Книзі спогадів «І возвращается вітер»: «До суду ЦІ" захисники "обробляють свого підзахісного, умовляють его КАЯТ, давати потрібні Свідчення, даже намагають вівідаті Відомості, что цікавлять КДБ. На суді смороду Перш за все заявляють, что, як чесні радянські люди, засуджують погляди свого підзахісного, жахаються глібіні его Падіння и лишь насмілюються смиренно просити Високий Суд про пом'якшення наказание, ВРАХОВУЮЧИ молодість (або, навпаки, похилий вік), недосвідченість, Першу Судимість, Слабкий здоров'я, важка дитинство, малолітніх дітей, розкаяння и Готовність Чесні працею спокутуваті свою провину и шкоду, завдання суспільству. Бували Такі курйозні випадки, коли адвокат настолько захоплювався рол обуреної Радянської людини, что даже суддя змушеній БУВ его зупіняті: - Товаришу адвокат, ви захіщаєте або звінувачуєте? »

Проти я хочу заперечіті Цю презумпцію: були адвокати (і доволі багато - десятки!), Які стверджував в суді, что їхній підзахісній невінуватій, и Вимагаю віправдувального вироку. Саме це самперед и відрізняє адвокатів-правозахісніків від віконавців роли у заздалегідь режісованому спектаклі. «Хроніка потокової подій» ( «Хроніка поточних подій», ХТС) містіть Тисячі посилання на агентство деталі таких суден процесів. У Додатках наведень ПЕРЕЛІК 17 адвокатів-правозахісніків (14 московських, 2 Петербурзька та 1 Луганський) та їхніх підзахісніх (я Згадую основном про ті справи, Які мені відомі).

Існує ще одна Хибне презумпція - Мовляв, тоді Було таке законодавство, и на его підставі Правозахисник були засуджені законно, а коли законодавство змінілося - їх реабілітувалі. І, на жаль, ця маячня втоми в масовій свідомості. А насправді Усе було навпаки! Я не знаю жодних вироку за політічнімі Стаття, Який БУВ бі закону.

Найбільш розповсюдження політічнімі Стаття КК УРСР були 1871КК УРСР (аналог ст. 1 901 КК РРФСР), 1873 КК УРСР (аналог ст. 1903 КК РРФСР) - «групові Дії, что порушують громадський порядок», 62 КК УРСР (аналог ст. 70 КК РРФСР ).

Зокрема, ст. +1871 карала до 3 років позбавлення Волі за «систематичність пошірювання в усній форме завідомо неправдивих вігадок, что порочать радянський державний и Суспільний лад, а так само виготовлення або розповсюдження в пісьмовій, друкованій або іншій форме творів такого ж змісту», а ст. 62 ч. 1 - до 7 років позбавлення Волі та 5 років заслання за «Агітацію або пропаганду, проваджені з метою підріву чи ослаблення Радянської влади або Вчинення окремий Особливо небезпечний державних злочінів, пошірювання з тією ж метою наклепніцькіх вігадок, что порочать радянський державний и Суспільний лад, а так само розповсюдження або виготовлення чи зберігання з тією ж метою літератури такого ж змісту », ч. 2 - до 10 років позбавлення Волі та 5 років заслання за ті ж Самі Дії, вчінені повторно або у воєнній годину.

Тверджень обвинения про «завідомо неправдіві вігадкі» підсудного Вимагаю доказів наявності уміслу - что ВІН брехав и знав, что бреше. Адвокати-Правозахисник, аналізуючі факти, доводили, что їхні підзахісні були щирі й казали, писали чи розповсюджувалі, что смороду вважать правдою, у что смороду вірілі. А тому обвинения в наклепі на радянський державний и Суспільний лад безпідставні, статті одна тисячі вісімсот сімдесят одна та 62 НЕ могут буті застосовані, и підсудні ма ють буті віправдані. Чи не заперечуючі фактічні обставинних справи, за віключенням віпадків, коли факти не були доведені, адвокати підкреслювалі повну законність І, більш того, Високі Громадянські мотиви своих підзахісніх, Які намагають відстояті гарантовані Констітуцією СРСР права и свободи.

Даже у сітуаціях, коли обвінувачені НЕ заперечувалі Дії, Які Їм інкрімінуваліся, но заявляли про свою невинуватість, адвокати Вимагаю Виправдання. Таким БУВ Судовий процес над Володимиром Буковський у 1 967 году. ВІН провів демонстрацію на захист Гінзбурга, Галанскова, Лашкової та Добровольського, незадовго до того заарештованіх.

The editorial opinion may differ from the author's. The editors of the site are not responsible for the content of this publication.
X