Чому скасування 1, 9 травня, та 8 березня – повна маячня

Автор: 
Кандидат філософських наук, експерт ГО «Слово і Діло»

Говорячи про ініціативу Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В’ятровича впорядкувати державні свята та вихідні, слід зазначити наступне, що багато хто вважає такий крок пана Володимира спробою декомуназації свят. Насправді потрібно говорити про деколонізацію.

Україна як держава, яка виникла внаслідок розпаду Радянської, а перед тим – Російської імперії, є постколоніальною країною. Такі постколоніальні держави рано чи пізно проходили процес деколонізації. В нашому випадку цей процес складатиметься з двох частин: ДЕкомуназація та ДЕрусифікація. Це стосується причин того, що відбувається. 

Важливо сказати про інструменти, завдяки яким можна досягнути поставлених цілей. Хотілося б зазначити, що вибрані методи Українським інститутом національної пам'яті будуть взагалі неефективними. Більше того, будуть стикатися зі спротивом. Згадаймо, як навертали людей до християнства у свій час. Традиційні свята й обряди отримували нове «христонізоване» значення. Це був значно дієвіший спосіб. Отож і в нашій ситуації зі старими для всіх святами так само - можна створювати для них новий змістовний контекст. Розглянемо кілька прикладів!

9 травня – День перемоги. Подобається, чи ні, але дійсно була Друга світова війна, в якій дійсно брали участь кілька держав, серед яких була й Україна. Більше того, ніхто не ставить під сумнів, що нацистська Німеччина була абсолютним злом. І ніхто не посперечається, що знищення того зла є великим досягненням людства. Тому не бачу підстав скасовувати свято 9-го травня. Так, у Європі не стільки святкується, скільки відзначається День перемоги 8-го травня. Однак вважаю, що не варто підіймати питання цих дат, адже є люди, для яких ця тема є дуже сенситивною. А ось працювати над переосмисленням того, що сталося у середині минулого століття треба обов’язково. Але переосмислювати, а не відтворювати одні чи інші ідеологічні штампи. 

8 березня. Безперечно, це свято було започатковане в результаті комуністичної ідеології. Проте разом із цим потрібно розуміти, що у всьому світі є безліч феміністичних організацій, рухи за права жінок, оскільки, на превеликий жаль, жінки перебувають в упослідженому стані багато де у світі. Не варто, думати, що питання емансипації жінок остаточно вирішено й в Україні. Тому немає нічого поганого в тому, щоб мати певний день, в який питання захисту прав жінки будуть підіймати ті, кому зазвичай байдуже до цієї проблематики. І знову ж таки, все це можна переосмислювати не у контексті радянщини чи архаїчних уявлень про жінку-берегиню, а у контексті нинішніх гендерних студій.

Що стосується скасування 1-го травня, то тут повна маячня! В усьому капіталістичному світі є антагонізм між найманою працею та власниками капіталу. Подобається Володимиру В’ятровичу чи не подобається, але в усьому світі є класова боротьба. І цілком закономірно, що  робітники намагаються відстоювати свої права. Виходячи з цього, я не бачу нічого радянського в цьому святі. Аналогічні свята є в інших країнах світу також, де ніколи не було Радянського Союзу.

Більш продуктивним, мені здається, є дещо інший шлях. Можна було б надавати інший ідеологічний та ідейний контекст святам. І тут я повністю погоджуюся зі скасуванням святкування Дня радянської армії та воєнно-морського флоту (23 лютого). Це свято є абсолютно радянським за своєю природою, не має жодного відношення до України. Більше того, є святом тієї армії, проти якої ми з вами сьогодні воюємо. Але проводити паралелі і говорити, що 8 березня та День радянської армії є однопорядковими явищами, свідчить лише про  нерозуміння сутності питання.

І головне, для абсолютної більшості громадян України всі зазначені вище свята – це переважно банальні вихідні дні, позбавлені якось особливого ідеологічного забарвлення, тому намагання скасувати ці «свята» більшість буде сприймати як бажання позбавити себе можливості відпочити.

Спостерігаючи та аналізуючи більшість ініціатив Українського інституту національної пам’яті та Володимира В’ятровича мимоволі починаєш думати, що вся ця скандальна маячня, яку продукує "реформатор" спрямована на досягнення єдиної мети - виправдання факту існування цієї інституції.

Думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст цієї публікації.

Поділіться:

ЧП.INFO онлайн

Телеканал ЧП.INFO онлайн

Думка екcперта

Олександр Мусієнко
Керівник Центру військово-правових досліджень
18.08.2017
Валентин Гладких
Кандидат філософських наук, експерт ГО «Слово і Діло»
17.08.2017
Тарас Березовець
Політтехнолог, директор консалтингової компанії Berta Communications
15.08.2017
RSS-матеріал