ЗЛОЧИНИ

Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення.

Прокурори та слідчі фіксують численні випадки, коли дрони спрямовуються на житлові квартали, цивільний транспорт, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, місця скупчення людей, а також на працівників екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.

Такі дії мають ознаки грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як воєнні злочини.

За даними правоохоронних органів, кількість кримінальних проваджень за фактами атак із застосуванням дронів малого радіусу дії стрімко зростає. У 2024 році зафіксовано 2427 таких нападів, у 2025 році вже 6771 кримінальне провадження. Лише за перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2010 кримінальних проваджень.

Це свідчить не про поодинокі епізоди бойових дій, а про системну, повторювану та організовану практику застосування безпілотників проти цивільних.

Фіксуються сталі патерни ураження: прицільне застосування FPV-дронів проти людей у відкритому просторі, на зупинках громадського транспорту, біля житлових будинків та об’єктів інфраструктури; повторні удари по місцях влучань після прибуття екстрених служб; атаки на маршрутні таксі, приватні автомобілі та інший цивільний транспорт, який не має жодного військового значення.

Окрему загрозу становлять повторні, так звані «подвійні» удари. Вони завдаються після прибуття на місце атаки рятувальників, медиків і поліцейських. Це може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідовує наслідки обстрілів.

Наразі зареєстровано 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БПЛА. З них 9 проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 на медичних працівників.

Унаслідок цих атак постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули. Також постраждали 20 працівників ДСНС.

Крім того, розслідується 95 кримінальних проваджень за фактами атак дронами на працівників Національної поліції України. Унаслідок цих ударів поранено 167 поліцейських, четверо загинули. Атаки відбувалися під час евакуації населення, реагування на обстріли, несення служби та пересування територією населених пунктів.

Через удари БПЛА пошкоджено 52 одиниці спеціалізованого транспорту 44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно-рятувальних автомобілів.

Аналіз кримінальних проваджень свідчить про чітку тенденцію до зростання інтенсивності таких атак. Якщо на початковому етапі повномасштабного вторгнення фіксувалися поодинокі епізоди, то у 2024–2026 роках застосування дронів стало масовим. Наразі в окремі періоди правоохоронці реєструють до 45–50 кримінальних проваджень на добу.

Змінюється і характер самих атак. Ворог дедалі частіше використовує засоби точкового ураження FPV-дрони та безпілотники, обладнані системами дистанційного скидання боєприпасів. Окрему загрозу становлять FPV-дрони на оптоволокні, які складніше виявити та нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби.

Найбільш показовою є ситуація на Херсонщині. На деокупованих територіях області правоохоронці зареєстрували 5303 кримінальні провадження за фактами атак дронів різних модифікацій на цивільну інфраструктуру.

Унаслідок цих атак загинули 287 мирних мешканців, серед них діти. Ще 2549 людей отримали поранення, зокрема 41 дитина.

Лише на місто Херсон припадає 127 загиблих та 1754 поранених. Це 44% від загальної кількості загиблих і майже 69% усіх поранених унаслідок атак дронів по області.

Офіс Генерального прокурора України