ЗЛОЧИНИ

Окупант брав участь у спробі порятунку флагмана Чорноморського флоту рф у квітні, і йому не сподобалася ідея померти в морі на іншому судні.

«Там было много трупов и, в основном, спасение происходило очень печально. Корабль потеряли, он потонул, его не смогли отбуксировать… Я насмотрелся, что было на «москве» и не хотел дальше видеть, что посередине моря умираешь. Это очень страшно. И я отказался…» – розповідає колишній матрос.

Так він «перекваліфікувався» у піхотинця, щоб воювати в Україні. За три тижні тренувань інструктори-вагнерівці допомогли йому «змінити профіль». І невдовзі його відправили на розвідку у Волноваський район. 

Перше ж бойове завдання виявилося провальним: «розвідники» натрапили на засідку ЗСУ і вціліти вдалося лише трьом із 30 окупантів. Російські командири кинули своїх поранених на полі бою.

Першу медичну допомогу він отримав уже від бійців ЗСУ, які взяли його полон.

Зараз він живий і говорить, що жалкує про участь у війні: «Мы никого не освободжаем, мы только захватываем. Мы мародерим, это страшная война», – ділиться своїм запізнілим прозрінням загарбник. 

За матеріалами СБУ