ЗЛОЧИНИ

Прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно свідка у кримінальному провадженні за фактом пособництва детектива НАБУ державі-агресору та зловживання впливом – за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України (надання завідомо неправдивих показань).

Свідок, неодноразово попереджений про відповідальність за неправдиві показання, під час допиту у слідчого та на засіданні Печерського районного суду м. Києва, будучи під присягою, свідомо повідомив неправдиві дані  щодо змісту своєї розмови з підозрюваним, намагаючись створити уявлення про відсутність його вини.

Показання свідка спростовані аудіозаписами розмов, автентичність і зміст яких підтверджено сімома судовими експертизами – лінгвістичними, фоноскопічними та криміналістичними, проведеними у чотирьох незалежних державних експертних установах.

Лінгвістичні експертизи підтвердили, що підозрюваний детектив НАБУ висловлював намір щодо співпраці з представниками держави-агресора, зокрема - пошуку покупців та готовності реалізувати насіння технічних конопель, що належали його родині, особам, пов’язаним із державною програмою підтримки Республіки Дагестан.

Підтверджено, що голос на записах належить саме підозрюваному детективу НАБУ, який висловлював відповідні пропозиції.

У межах перевірки тверджень захисту про нібито обговорення Узбекистану, а не Дагестану, здійснено також аналіз нормативної бази обох країн за участі представників Міністерства аграрної політики України.

Встановлено, що в Республіці Дагестан наявна державна програма підтримки вирощування технічних культур, зокрема конопель (постанова уряду рф №1932 від 26.11.2020 та постанова уряду Республіки Дагестан №25 від 19.02.2024).

Водночас, у Республіці Узбекистан державних програм із підтримки вирощування технічних (промислових) конопель не існує – це підтверджено постановою Президента Узбекистану від 05.04.2023 №ПП-113.

Таким чином, аргументи свідка та сторони захисту спростовані як експертними висновками, так і аналізом відкритих джерел, є недостовірними та зумисно поширюються для хибного уявлення невинуватості підозрюваного детектива НАБУ.

Судова психологічна експертиза встановила, що під час допиту свідок ухилявся від прямих відповідей, давав суперечливі свідчення, намагався уникати розкриття деталей подій, мав ознаки орієнтовно-настановної комунікативної поведінки.

Крім того, свідком підтверджені тривалі особисті контакти між ним та підозрюваним детективом НАБУ, що може пояснювати мотиви викривлення фактів.

Дії свідка кваліфіковано за ч. 1 ст. 384 КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді виправних робіт до двох років, арешту до шести місяців або обмеження волі до двох років.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного слідчого управління ДБР за оперативного супроводу Служби безпеки України.