Отже, в ніч з 25го на 26те листопада 2018 РНБО вустами Олексадра Турчинова подала пропозицію на розгляд Президентові щодо введення воєнного стану в Україні строком на 60 діб. А Президент просив Верховну Раду розглянути питання введення воєнного стану. Тому роз'яснюю простою мовою:
Що таке воєнний стан?
Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає:
1) надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для відвернення загрози;
2) тимчасове обмеження прав і свобод громадян;
3) тимчасове обмеження законних інтересів юридичних осіб.
Режим воєнного стану в Україні може запроваджуватись в разі: збройної агресії, загрози нападу, небезпеки державній незалежності України та її територіальній цілісності. Тобто, формально підстави для введення воєнного стану є.
Воєнний стан вводиться указом президента й затверджується Верховною Радою. Законом надається два дні Верховній Раді для затвердження указу. Після цього указ негайно оголошується в засобах масової інформації.
Що важливо, воєнний стан може вводитись не лише на території всієї держави, а й в окремих місцевостях. Хоча зараз РНБО звернулось до президента з формулюванням "в Україні", а не в окремих районах.
Що зміниться в разі запровадження воєнного стану?
Під час введення воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади запроваджувати наступні заходи:
– трудова повинність для працездатних осіб із метою виконання робіт, що мають оборонний характер;
– використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони;
– комендантська година;
– особливий режим в'їзду й виїзду;
– перевірка документів у громадян, огляд речей, транспортних засобів, багажу;
– контроль за діяльністю ЗМІ, установ і організацій культури, друкарень;
– квартирна повинність фізичних і юридичних осіб для розквартирування військовослужбовців.
– забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями;
За час війни до законодавства були внесені зміни щодо квартирної повинності під час воєнного стану. Таким чином, у разі введення воєнного стану розселяти по квартирах тепер можуть не лише військових, але й осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту, а також евакуйоване населення.
Які права можуть обмежуватись?
У період воєнного стану може обмежуватись право на вільне пересування.
Також обмежується право власності через примусове відчуження майна у фізичних та юридичних осіб на потреби оборони. Слід сказати, що законом передбачена компенсація за таке вилучення, а також повернення майна в разі його збереження під час використання в період воєнного часу.
Дещо обмежуються й трудові права, через введення трудової повинності. Але, разом із тим, законом передбачається соціальний захист, право на відпочинок та мінімальна заробітна платня.
Можуть забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
Не можуть обмежуватись в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як – право на життя, на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканість, право на рівність перед законом, право на житло.
Чиї повноваження не можна припиняти під час воєнного стану?
Зверніть увагу, що в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів, референдумів, страйків та внесення змін до Конституції.
У разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану.
Не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради, Уповноваженого Верховної Ради із прав людини, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування.
В умовах воєнного стану забороняються:
- зміна Конституції України;
- проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
- проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
- проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Невиконання вимог правового режиму воєнного стану тягне за собою відповідальність.
