Тепер я розумію, що означає слово хайп. Сьогоднішні зміни до Кримінального кодексу стали предметом для обговорення в найнесуразніших контекстах. Завжди можна пожартувати, але шкода, що за цим втрачається розуміння проблем, які мають бути вирішені цими змінами.
По-перше, зміни стосуються не тільки злочинів проти статевої свободи, а ще й домашнього насильства (введено одноіменну статтю 126-1 та закріплено обмежувальні заходи). По-друге, статевий акт завжди потребував добровільної згоди, інакше це проти волі особи, тобто згвалтування. По-третє, все впиралось у цей термін «згвалтування», який розумівся з медико-біологічної точки зору - вагінальний секс між чоловіком та жінкою. Все інше - задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. От тільки природа знає набагато більше варіантів, які досі багато людей розглядають як сексуальні девіації. По-четвертє, як наслідок сказаного вище, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки. Рідко - жінки, але у формі співучасті, наприклад організатори. По-п‘яте, це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо.
Такий категоріальний апарат не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності гвалтівникам. Саме тому з 11 січня:
1. Згвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 КК України).
2. Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, то може бути сексуальне насильство - всілякі дії, торкання статевими органами тощо. Знову ж таки, без згоди особи (стаття 153 КК України).
Раніше - немає проникнення, немає злочину. Це основне. Тобто жертви злочинів проти статевої свободи отримали більше захисту. З позиції доказування все як раніше - заява, експертиза, суд. Тільки є за що притягнути до відповідальності, а не гра слів і розмитий понятійний апарат.
Посилання на сторінку автора:https://www.facebook.com/eugene.krapyvin
