Якщо ми говоримо про подолання педофілії і створення реєстру педофілів - це прерогатива правоохоронних органів. Водночас щодо так званої бази педофілів, то тут має бути збережений баланс між правом на приватність особи, яка вноситься у реєстр та інтересом держави, яка повинна знати, хто може становити загрозу.
Я не підтримую ініціативу про посилення покарання, відкритий реєстр та хімічну кастрацію для педофілів. Постає питання і щодо використання статусу осіб, які будуть у цьому реєстрі. Це має відбуватися за рішенням суду. Тобто особа визнається винною та несе відповідне покарання. Можливо, що особа визнається не винною, і який може бути реєстр. Отже, маємо питання: хто буде формувати базу? З якою метою? Хто матиме доступ до бази?
Щодо хімічної кастрації, тобто пригнічення статевого потягу, це питання лежить у науково-медичній площині. Треба дивитися наскільки це є ефективно, наскільки воно є серйозним втручанням у здоров’я особи.
Звісно, я знаю, що ця процедура застосовується у багатьох країнах, але ми повертаємось до найважливішого. Основне завдання – це бачити проблему та намагатися її подолати. Має бути своєрідна програма, яка може включати вищеназвані компоненти, якщо вони будуть належним чином пропрацьовані, із забезпеченням захисту осіб, які випадково потрапили до цих списків, та щоб не було зловживання цим реєстром. Без комплексного підходу цю проблему вирішити неможливо.
