За законодавством в Україні є дві пам’ятні дати присвячені закінченню Другої Світової війни – це День пам’яті і примирення 8-го травня і День перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні 9-го. І саме 9-те травня є вихідним днем в Україні. Тобто законодавчою мовою ситуація виглядає.
Особисто для мене обидва ці дні не є святом, а є саме днями пам’яті, коли ми згадуємо учасників війни, переможців над нацизмом, українців, які боролися з нацизмом у лавах армії країн антигітлерівської коаліції та всіх, хто постраждали від нацистського режиму з будь-яких причин, навіть національності (як євреї, роми тощо). Тому у дні примирення варто говорити саме про це і це варто перш за все згадувати. І варто розуміти, що Друга Світова війна, як і будь-яка війна, не є легкою прогулянкою від Москви до Берліну під гаслом «Можем повторить», а це достатньо страшна річ, це загибель багатьох людей, це дуже багато горя, дуже багато крові.
Я думаю, що відмовлятися від цих дат Україні не треба, але акцент проведення державних заходів має бути зміщеним з 9-го травня на 8-ме. Так, як це відбувається в багатьох інших країнах, які є нашими сусідами в ЄС. Адже акт капітуляції нацистської Німеччини пов'язаний саме з 8-м травням. А 9-те травня, як свято, як вихідний, виник вже у Радянському Союзі за часів Брежнєва. І зараз Росією, державою-агресором, 9-те травня використовується в пропагандивних цілях. Я вважаю, що доцільніше було б перенести вихідний день з 9-го на 8-е травня, але обидві ці дати можуть існувати у нашому календарі.
