Ситуація у Кагарлику досить неоднозначна. Якщо ми говоримо про європейську практику, то міністр, який відповідає за всю сферу своєї діяльності, і несе персональну політичну відповідальність. У нас міністри так само є політичними фігурами. Якщо відбувається щось у сфері, де вони головні, навіть якщо ситуація безпосередньо з ними не пов’язана, все одно міністр мав би нести персональну відповідальність за те, що відбувається в його сфері. Якщо керуватися європейською логікою, то міністр має піти у відставку.
Якщо говорити про Авакова, то він вже змінив кілька прем’єр-міністрів і кілька президентів за свій час на посаді. Арсен Аваков настільки закріпився, що щоб не відбувалося він продовжує бути «безсмертним». Це делегітимізує довіру до правоохоронних органів, і у цьому головна небезпека. Рано чи пізно це буде породжувати дисфункційні речі. Якщо постійно відбувається ексцес під керівництвом цього міністра, то проблема не лише у індивідуальних випадках. Тут вже мова про системні випадки.
