Закон про перехід сфери послуг на українську мову виконується, але дуже тяжко. Фактично за участі мовного уповноваженого і правоохоронних структур. Саме на поліцію припала найтяжча частина. В першу чергу люди, щоб захистити свої мовні права, телефонують до правоохоронних структур, а не до Уповноваженого із захисту державної мови .
Цікаво, що на 30-му році незалежності ми знову говоримо про те, що в Україні має бути державна мова. А тим більше, що сфера послуг має бути українською. Якщо люди цього не зрозуміли самі, то мовний закон потрібен точно. Мова має пробити собі шлях при підтримці поліції, мовного уповноваженого і суддів, аби всі нею заговорили.
Мова – це фундамент України. Без мови немає країни. Нам все одно потрібно пройти цей шлях. А щодо російськомовного та іншомовного населення, варто пам’ятати, що у нас живе понад 100 національностей, і ніяких утисків тут немає. Клієнт звертається до сфери обслуговування на тій мові, яка йому зручна. Мовний закон не забороняє людям розмовляти вдома чи з друзями тією мовою, якою вони хочуть. Але на роботі люди мають спілкуватися виключно державною мовою.
