З приводу мови футболістів. Футболісти не винні. За відсутності інструкцій або рекомендацій з боку Української асоціації футболу вони апріорі послуговуються зручнішою їм мовою, не замислюючись про альтернативу. Це природно. І між іншим вони не є винятком. Наприклад, якби не закон про мову і регламент ВРУ, то й навіть частина нардепів досі говорила б російською прямо в залі Верховної Ради. Більше того, частина політиків без проблем дозволяють собі спілкуватись російською на токшоу або інтерв'ю. То що вже казати про футболістів?
Тому не треба тиснути на футболістів. Треба - пропонувати Асоціації футболу (а краще всім спортивним асоціаціям загалом), щоб ті розробили інструкції щодо спілкування зі ЗМІ та публічних виступів спортсменів, які представляють нашу країну у міжнародних змаганнях. Мовою спілкування має бути українська мова. Між собою, з друзями, вдома, ба навіть із тренером - говоріть як завгодно. Та коли виступаєш публічно - послуговуйся українською. Всі ходили до школи і вчили мову на достатньому для спілкування рівні; а якщо кому раптом потрібно її підтягнути - це теж не проблема.
Бо справді дивно, що ми воюємо із Росією; захищаємо нашу культуру і суверенітет; доводимо всім і собі, що Україна не є Росія, а потім 25 спортсменів одностайно множать на нуль наш наратив і дають змогу Х...лу вкотре просторікувати про адін_народ. Тож варто міняти цю ситуацію, але не шляхом цькування гравців, а шляхом запровадження зрозумілих і чітких правил, а також пояснень, чому це важливо.
Слава Україні!
