Авторська колонка

Поразка — це перш за все визнання себе переможеним. Головна мета військових операцій — не вбити всіх солдат армії ворога, а перш за все зламати волю до спротиву. Ми ніколи не визнаємо себе переможеними.

Цілком можливо, що війна буде тривати все наше життя. Значить так і буде. А які варіанти? Здаватися?

Ми будемо битися скрізь і завжди, поки не переможемо.

В полях, в посадках, в знищених промзонах, на вулицях міст і в лісах, на морі і в повітрі.

Кожен українець має стати воїном. Рано чи пізно. Вибір простий — боротьба або рабство. Ми вибираємо свободу і боротьбу за неї завжди і попри все. Рабство і зрада своїх гірше смерті.

Перемагає витривалість. Це зараз головне, що нам потрібно.

Вся країна нарешті має стати єдиним військовим організмом. Без жодних виключень. Не працюєш на перемогу — значить це не твоя країна. На перемогу працюють всі.

Вперше в історії в нас реальний шанс перемогти імперію. Усі минулі покоління не мали цього шансу і йшли на вірну смерть в імʼя перемоги майбутніх поколінь. Заради нас. Щоб у нас був шанс.

У нас він є.

На нас дивляться герої минулого і наші браття і сестри, полеглі в цій війні.

Заради них до кінця.

Хай настане найчорніша ніч, і це буде наша ніч.

Наше сонце зійде.

До зброї, до бою, до перемоги, браття і сестри.