Закон про булінг варто доопрацювати, аби потерпілий мав шанс покарати кривдника, - правозахисник. ВІДЕО
Закон про булінг передбачає відповідальність за цькування у школі, а от довести все це в реальності не так вже й просто.
Як зауважують експерти, закон потрібно доопрацювати, а поки що він містить бюрократичні перепони для того, аби взагалі дати хід справі.
Про це повідомив «Магнолії-ТВ» виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
За його словами, у 2019-му році суди розглянули лише 340 справ про булінг. При цьому, тільки у 122-х винесли рішення про накладення штрафу. Решту проваджень закрили за відсутності складу злочину. З початку ж цього року дві третини таких справ також нічим не завершилися.
А все через те, що закон прописаний так, що довести провину кривдника складно. Неналежно складені протоколи, недостатня доказова база, сплив термінів притягнення до відповідальності – це далеко не повний перелік перепон, які стоять на цьому шляху.
«Не є дуже ефективним і має бути виправлена ця частина. Коли по факту вважається, що був булінг, але особа уникає притягнення до відповідальності через оцю складність юридичного механізму, через необхідність відшліфовування всіх цих елементів правосуддя. Це грає на руку тим, хто вчиняє дії, які можуть кваліфікуватися як булінг. Тут треба трошки покращити ситуацію щодо процедур, тому що ми говоримо законодавство нормальне процедурна сторона трошки потерпає», - підкреслив правозахисник.
Відтак експерти сходяться на тому, що закон про булінг варто допрацювати, аби потерпіла сторона мала реальний шанс покарати кривдника через суд.
Більш докладніше дивіться у "ЧП-ДНЯ" на телеканалі "ЧП. INFO".
Допомогти "Службі розшуку дітей" - тут
Приєднуйтесь до "Магнолія-ТВ" на Facebook!