В юридичному плані дії правоохоронців по припиненню злочинів абсолютно виправдані. Якщо врахувати, що ця група осіб, яка була в наметовому містечку, вчинила цілий ряд правових грубих порушень. Саме на основі цієї групи відбувалися дії по спробі захопити Жовтневий палац і напади та побиття поліцейських біля Верховної Ради буквально за кілька днів до розгону. Це є абсолютно злочинні дії. Більше того, було достатньо інформації, що у наметовому містечку є зброя. Щоб зупинити злочин (яким було, хоча б блокування дороги по вулиці Грушевського, і накопичування іншого ряду варіантів різного політичного правового нігілізму) – це абсолютно виправдані дії. Більше того, я вважаю, те, що до цього не відбувалось таких дій, як розгін цього наметового містечка - є злочинною бездіяльністю.
Я розумію, що в цій ситуації грав свою роль певний політичний фактор, адже правоохоронці не ризикували щось робити поки не переконалися, що суспільна і громадська підтримка цього кемпінгу під Верховною Радою є абсолютно нульовою і ніхто не вийде їх підтримувати, рятувати, заступатися за них, і тільки після того правоохоронці на це пішли.
Ще один нюанс з тієї частини стосується певного моменту. Ми в країні, яка все таки є країною революцій, країною майданів, звикли до того, що певні зміни можуть виходити за межі правового порядку, коли є революція, коли нею править народ. Не може бути революція, яку робить не народ, або яку не підтримав народ. Інакше це є спроба бунту, спроба диверсійних дій агентами іноземної держави, яка є агресором проти України, що в даному випадку до цієї акції під Верховною Радою причетна. Коли половина населення України, нехай морально, психологічно, але підтримувала Помаранчевий Майдан 2004 року, навіть я, хоча й був на другому боці, був проти того Майдану і проти Ющенка мав визнати, що це є революція. Революція Гідності – чудовий приклад. Там все відбувалося незаконно: блокування Хрещатика, проведення на ньому акції - але це було підтримано абсолютною більшістю народу України, тоді можна спиратися на цей політичний фактор.
Після того як відбулася акція по знесенню наметового містечка біля Верховної Ради, давайте згадаємо, чи ринулися туди кияни масово, електричками, автобусами тощо, для того, аби врятувати людей від «свавілля влади»? Ніхто не ринувся! Під двома райвідділами поліції, де завезли понад сотню тимчасово затриманих учасників акції, ніхто з киян не кинувся рятувати і їхати туди. Люди не кинулися з мітингами, взагалі ніхто сторонній не пішов їх підтримувати. Це ознака того, що є суспільна підтримка дій влади проти дій заколотників, кримінальників. І кримінал має бути зупинено!
Думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст цієї публікації
