Я негативно ставлюся до того, що зараз в Україні багато акторів, співаків та шоуменів рвуться до політики. Якщо я вийду на сцену, чи прийду до кінокомпанії і скажу, що хочу знімати кіно, спершу мене запитають, а чи маю я досвід, а чи пройшов я певні щаблі, чи знаюсь я взагалі на кіномайстерності? Я взагалі навіть не здогадуюсь про це, але чому я не маю право знімати кіно? Правда, ж дурниця? Я вже не кажу про лікарів, пожежників тощо.
Насправді, це є ознака певного моменту безвідповідальності суспільства. З’явилась більшовицька думка, яку казав ще Ленін, що навіть остання кухарка може керувати країною. Поки що кухарка, якій доручили країну, не довела її до того стану, щоб всім стало зрозуміло, що кухарка країною керувати не може. Хоча ні, кухарка може, але їй спершу треба повчитись юридичним дисциплінам, вивчити систему державного управління, права тощо. І після цього це буде кухарка, яка може керувати державою.
Зараз ситуація інакша. Наприклад, якщо від такого керування станеться дефолт, чи якась інша біда, чи олігархи візьмуть все під контроль, то років 10 всі актори навіть не думатимуть про політику, адже вони не матимуть шансів. А зараз це тренд.
Питання у тому, навіщо це акторам? Навіщо акторові, який має стабільний заробіток, кидати все та йти у політику? Адже раніше цих акторів не бачили активними у житті країни. Відповідь лише одна. Вони переконані, що в політиці можна заробити більше, ніж на сцені. Але чесні заробітки політиків в рази менше, ніж у акторів. Отже, актори переконанні, що там можна увійти в корупційну схему.
