Я підтримую ідею стосовно закону про викривачів корупції, але до якості і ефективності поданого законопроекту досить багато запитань.
По-перше, справа у нашій ментальності. Якщо є можливість про щось повідомляти, - нам відомі досить багато випадків хуліганства з великою кількістю анонімних повідомлень ні про що.
По-друге, наше суспільство ще не підготовлене до такого, особливо якщо говоримо про грошову винагороду, адже можуть бути певні наклепи один на одного, аби її отримати. В той час, як люди, які живуть певною ідеєю, вони зазвичай «горять» цією ідеєю та готові робити зміни і без грошей.
Якщо ми говоримо про досвід інших країн, то треба звернути увагу на зміст подібних законів. На мою думку, за основу треба брати досвід Канади. У них існує Федеральна ініціатива з відповідальності за реформи, - це більш ґрунтовний механізм. Федеральна ініціатива – це орган контролю за ефективністю реформ, які відбуваються в країні, де розроблені принципи оцінки законів про інформаторів (право розкривати незаконні дії, недопущення тиску на інформаторів тощо). І лише після запуску роботи цього механізму, члени канадського парламенту лобіювали ухвалення відповідного Закону.
До речі, там окремо сказано й про захист держслужбовців в якості інформаторів. Відомо, що більшість випадків корупційних схем стосуються саме держслужбовців. Багато людей не захочуть ставати викривачами, адже винагорода може дорого коштувати – кар’єри, сфабрикованих документів, помсти тощо. Чимало людей, які відмовляються вчиняти корупційні злочини та виконувати злочинні накази, можуть бути звільненими, тому їм є що втрачати - свою кар’єру, добробут своєї родини, не приховуючи й такі ризики, як реальна загроза життю своїм рідним.
Саме тому одна з найголовніших змін до цього закону перш за все має стосуватись захисту прав викривачів-державослужбовців
