Перейти до основного вмісту

Авторська колонка

Протести українців проти повернення людей з Китаю – це середньовіччя!

Анна Маляр Юрист-кримінолог, кандидат юридичних наук

Усі статті

            На вас вчора відпрацювали інформаційно-психологічну зброю. Це зброя 3-го тисячоліття. Вона колись зведе до мінімуму застосування важкої військової зброї, але перетворить людство на повних бовдурів, бо на бовдурах інформаційно-психологічні операції працюють ефективніше. Ще ця зброя дуже добре працює, коли в суспільстві є скрєпи і штучно створена мораль.

            Тоді просто хитаєш скрєпу чи так би мовити мораль, вказуєш вустами керованих блогерів на "порушника срєп" і хворобливе его зажене мільйони людей у пастку осуду. Бо бути на тлі когось моральним, цнотливим, жертовним - дуже просто і приємно для самооцінки. Засуджувати - це наше все, яке вже давно сидить у ДНК.

            Колись суспільний осуд був головним інструментом наведення порядку в громаді. Саме тоді вигадали моральні норми. Вони виконували роль червоних ліній, а осуд виконував роль покарання, аж до поки не з'явився закон, правоохоронні органи і суди. Тому епітет "середньовіччя" - це всіх стосується, і тих, хто каміння жбурляв і тих, хто кричав - "який сором".

            Якщо ви гуманіст та маєте високий рівень емпатії, тоді жаліти і допомагати треба всім. І тим, кого евакуюють, і тим, хто живе в полоні необізнаності і тваринного страху. Те, що ви забили осудом других, ніяк не допоможе суспільству, країні і тим, кого евакуювали. Люди, які себе вважають людяними, повинні у такій ситуації допомогти відкрити очі засліпленим, а не засуджувати їх.

           Це як сміятись і засуджувати тих, хто боїться літати літаками. Бо інформаційно авіатрощі виглядають дуже страшно. Хоча статистика смертей говорить, що загинути у авіактастрофі шанси мізерні, на відміну від автотранспорта, яким користуються всі.

            А тепер давайте подумаємо про результати і зрозуміємо, хто виграв від вчорашніх подій з евакуацією наших громадян. Наголошую, що не завжди ті, хто отримують вигоду від ситуації її створили.

           Місцева влада громад, яка стала на бік своїх мешканців у протестах, точно виграла перед осінніми місцевими виборами. З великою ймовірністю так би вчинили всі, хто зараз при владі в регіонах і збирається балотуватись восени. Просто не всі випадки супротиву місцевої влади стали публічними.

          Виграли ті, кого вчора публічно не спитали і не згадували по всіх ефірах та блогах про розслідування розстрілів на Майдані. Тому, призначити на 20 лютого евакуацію людей, яка планувалась ще 3 тижні тому, це стратегічно вірне рішення, навіть якщо випадкове (що малоймовірно, але вірогідність існує).

          Хотіли виграти, але не сталось, ті, хто ненавидить західну частину держави, як уособлення українськості, та винить її у втраті влади в 2014 році. Вони нагнітали з усіх вітрил, що це бачите, на заході люди черстві, а ми тут у білому і з німбами. Але дуже швидко з"ясувалось, що люди однаково не довіряють державній медицині по всіх регіонах, недотримання карантину бояться всі. Та й місцева влада скрізь одним миром мазана, всі заради рейтингу готові підтримати протести своїх місцевих виборців і їм наплювати на загальнодержавні інтереси.Виграли ті, кому цікаве розпалювання ворожнечі і ненависті між українцями.А тепер як ця ситуація виглядає без інформаційних вкидів, безпідставної паніки і обурення "моральних авторитетів".

          Всі країни евакуюють своїх громадян з Уханя. Всі роблять це по-різному і з різним успіхом. Хтось з розвинених і багатих країн навіть просить Україну забрати їхніх громадян і потримати 14 днів у себе, бо вони не будуть гнати літак в Китай заради 1го чи 2х своїх громадян.

          В Україні не все налагоджено, зрештою, не щодня доводиться евакуювати людей із зони поширення смертельно небезпечного вірусу. Але менше з тим, роботу зроблено.

          Через те, що від коронавірусу вмирають, нормальна річ, що хтось з людей боїться у прямому тваринному сенсі за себе і своїх близьких. Так, не всі серед цих людей знають слова - гуманізм, емпатія і не всі користуються гуглом.Це і була найслабша ланка кампанії по евакуації.

          Всієї цієї історії і щасливих бенефіціарів не було б, якби на цьому етапі - етапі невдоволення і страху - влада підключили 2-3 десятки людей, які приїхали на місця і поспілкувались з громадами і місцевою владою. Не просто поспілкувались, а фахово розвіяли страхи і міфи, вислухали б людей і запропонували їм засоби і заходи безпеки.

          Але на цьому етапі, скориставшись слабкістю влади, підключились шакали і відіграли ситуацію на свою користь.

Думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст цієї публікації.
X