Ситуацію з Арсеном Аваковим і його відставкою можна розібрати наступним чином. Є різні види відповідальності: політична, правова, адміністративна, кримінальна тощо. Адміністративна і кримінальна в Україні, відповідно до чинного законодавства, є персональною. Отже, людина несе відповідальність лише за свої власні вчинки, а не за вчинки родичів, кумів, підлеглих.
У даному випадку про правові наслідки можна говорити тільки, якщо Аваков сам причетний до злочинів. А це можна встановити лише у результаті розслідування. Я думаю, що навряд чи Арсен Борисович особисто причетний до зґвалтування чи тортур у Кагарлику.
Що стосується політичної відповідальності, то треба зрозуміти перед ким відповідати. А політичну відповідальність несуть відповідно поняттю підзвітність. Тобто відповідати треба перед тим, хто тебе призначає.
Наприклад, народні депутати несуть свою відповідальність перед своїми виборцями. Міністри несуть відповідальність перед коаліцією, яка їх призначає.
Все просто: в даному випадку Арсен Аваков несе політичну відповідальність перед монобільшістю. Тому Парламент має його викликати і допитати, і взяти до уваги його робочу здатність. Зараз невідомо, як ця процедура взагалі буде проходити. «Слуги народу» внесли закон про інтерпеляцію, згідно якому дійсно можна звільнити міністра за вимогою депутатів. Але наразі – це просто ідея. Якщо послухати більшість критиканів, то і Зеленський несе відповідальність за події у Кагарлику. Ми маємо розрізняти різні смислові шари цього питання, бо інакше виходить дуже примітивно і по-пропагандистські.
