Як на мене, рішення Уряду стосовно заборони в’їзду хасидам запізнє. І це була помилка. Про те, що святкується хасидами єврейський Новий рік в Умані знають всі, навіть ті, які не мають до цього жодного відношення. Якщо б це рішення було би у травні, тоді не було б і такого ажіотажу, бо це треба було довести через наше посольство в Ізраїлі до різних центрів релігійного середовища з проханням не їздити, бо кордон буде закритий. А вийшло, що заборонили в’їзд хасидам тоді, коли вони вже налаштувалися, зібралися, коли вони вже націлилися. Треба розуміти колективну ідентичність цього середовища. Вони ж нічого, крім Бога не знають і знати не хочуть. З ними дійсно важко спілкуватися.
Хасиди не слухають рішення державних органів, не дивляться телебачення, не читають газети. У них є релігійний авторитет, і от саме на нього треба було впливати певним чином через наше посольство. А особливо долучити Ізраїльські державні органи, зокрема Міністерство у справах релігії.
А зараз у нас є драматична ситуація. Люди, а особливо діти, потерпають в Білорусі. Звісно, можливо, серед них є рознощики коронавірусу, а можливо, - ні. Тут хорошого виходу немає. Пустити їх буде погано, не пустити – теж. Просто треба на майбутнє виносити такі уроки. І наступного року завчасно продумати всі моменти, починаючи з весни. Адже ми точно не подолаємо коронавірус за рік.
