На сьогоднішній день в умовах, коли Україна перебуває з Росією в стані війни, говорити про подвійне громадянство – недоцільно.
Ще до моменту анексії Криму, Російська Федерація використовувала так званих російськомовних громадян і масово видавала на півострові паспорти для того, щоб в подальшому спланувати анексію.
Це потрібно було для аргументу світовому співтовариству, що на території Автономної Республіки Крим проживають громадяни, які бажають приєднатись до Росії.
Тобто, це породжує прояви сепаратизму. Тому за умов війни говорити про подвійне громадянство не варто.
Треба подивитись, що відбувається навколо. Ми ослаблені війною і, на жаль, є інші сусіди, як Угорщина та Польща, що також намагаються скористатись ситуацією для своїх інтересів.
Якщо розглядати питання зі сторони трудової міграції, то наразі будь-яка людина, яка хоче жити та працювати за кордоном має таке право і ніхто таку людину не може позбавити цього права.
Будь-який українець може поїхати на роботу і спокійно жити в будь-якій країні світу, там отримати дозвіл на працевлаштування та проживання.
Якщо громадянин України вважатиме за потрібне залишитись в іншій країні на все життя та надалі планувати там своє життя та життя своєї родини, то він може отримати громадянство тієї країни, але при цьому відмовитись від українського.
Згідно закону, українське громадянство припиняється, якщо людина набуває громадянства іншої країни.
Але на практиці давайте визнаємо, що у нас не перевіряється і не ведеться реєстр людей, які отримали паспорти іншої країни.
Тобто, з одного боку, теоретично, громадянства України позбавляють, але на практиці – його ніхто не припиняє. Ці люди так і живуть з двома, або навіть з трьома паспортами.
