Перейти до основного вмісту

Авторська колонка

Чому небезпечно писати пости про українських полонених у соцмережах?

Анна Маляр заступниця Міністра оборони України

Усі статті

                        Ми з вами добре опановуємо правила інформаційної безпеки. Тож і цього правила, сподіваюсь, ви будете дотримуватись.

                        Це небезпечно!

                        Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади - можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам щодо обміну.

                        Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення" та містять персоналіні дані військового.

                        У чому небезпека таких постів?

                        Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.

                        Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.

                        Пам"ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.

                        Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.

                        Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо.

                        Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.

                        Що робити?

                        Звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.

                        Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,

                         +38 (095) 412 74 24;

                         + 38 (044) 425 12 09.

                        Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.

                        Сьогодні влада разом з усіма причетними державними інституціями робить усе можливе, аби кожен український воїн залишився живим і якомога скоріше повернувся додому.

                        Свідченням цьому є те, що від початку широкомасштабної російської агресії, станом на сьогодні, в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.

                        Тож усім нам слід запастися терпінням, зберігати витримку і вірити у краще.

                        Разом переможемо!

 

За матеріалами: https://www.facebook.com/ganna.maliar/posts/

Думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст цієї публікації.
X