З 2014 року ми з радістю беремо в свою команду перелесенців з Донбасу.
От і вчора.
Я проводив співбесіду з дівчиною з Маріуполя. Прекрасне резюме. 10 років роботи на одному місці і з підтвердженням потрібного нам фаху.
- Коли ви приїхали в Київ?
- Два месяца назад.
- А до того пів року були в Маріуполі?
- Нет, в России.
- Скільки часу ви провели в Росії?
- Ну до сентября. Сын не поступил в школу в Ростове и мы уехали.
- А якби поступив?
- Ну конечно же остались бы там жить.
На цьому етапі співбесіду можна було б закінчити, але мені здавалося що я її не правильно зрозумів.
- Тобто після всього що сталося з Маріуполем і Україною, ви були готові залишитися жити в Росії?
- А какая вам разница!? Если я вам подхожу по профессиональным навыкам, какая вам разница, кого я поддерживаю и где я готова жить?
- Для нас є різниця.
- Я уже столько пережила. У меня отняли мой дом.
- А хто відняв? Хто в цьому винен?
- Война виновата.
- Але у цій війни є агресор. Назвіть будь ласка країну яка винна в усьому що з вами сталося.
- Зачем вы меня втягиваете в свою политику. Вы же ищете сотрудника, вот и скажите, подхожу я вам как работник или нет?
Чесно.
На 10 місяці війни після всього того горя яке Росія вже принесла моїй країні чути такі слова в столиці України - це якийсь сюр.
- Ні, не підходите.
- Скажите почему? Только потому, что я готова жить в Россие.
- Ви мабудь прекрасний фахівець, але час коли були потрібні виключно професійні якості нажаль назавжди пішов. Ви доросла людина. Якщо на 10 місяці військові агресії, після Бучі, Ірпеня, Маріуполя і Ізюма, після тисяч закатованих цивільних і десятків тисяч загиблих українських військових, ви не розумієте хто в цьому винен і готові жити в Росії. То це світоглядні розбіжності. Ми не зможемо знаходитися з вами в одному офісі і одній команді.
Вона встала і пішла на вихід, а на останок сказала:
- Я легко могла сказать вам не правду, которая бы вам понравилась и получить эту работу. Но я сказала вам как есть и осталась без работы.
- Була б моя воля, ви би залишилися не тільки без роботи, а й без українського громадянства.
Без чіткої, зрозумілої проукраїнської позиції вам тут не раді.
Тут.
Це не в нашій компанії і не в Києві.
Тут - це в Україні.
За матеріалами: https://www.facebook.com/ukrdav/posts/
