Отже, Китай «викотив» свій «мирний план». Він складається з 12-ти пунктів:
1. Повага до суверенітету всіх країн;
2. Відмова від “менталітету холодної війни”;
3. Припинення бойових дій;
4. Відновлення мирних переговорів;
5. Вирішення гуманітарної кризи;
6. Захист цивільного населення та військовополонених;
7. Підтримання безпеки атомних електростанцій;
8. Зниження стратегічних ризиків;
9. Сприяння експорту зерна;
10. Припинення «односторонніх» санкцій;
11. Підтримання стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів постачання;
12. Сприяння післявоєнній відбудові.
Давайте розберемо кожен пункт окремо, отже:
Перший пункт, на перший погляд не викликає запитань, адже в ньому йдеться про повагу до суверенітету всіх країн, та це на перший погляд. Річ у тім, що Китай вважає Тайвань - невід‘ємною частиною материкового Китаю, а значить його суверенітет, з його ж точки зору «порушено». САМЕ ТОМУ, у його «мирному плані» немає жодного слова про виведення російських військ з території України. Грубо кажучи: «якщо РФ вважає ці території своїми - хай вважає. Давайте просто не стріляти».
Стосовно другого пункту, то його можна охарактеризувати як «фантомні болі комуністів», бо Холодну війну програли якраз вони, а не демократи. Тому, цей пункт просто відображає комуністичну ідеологію Китаю крізь призму розпаду СССР та ризику (для Китаю) розпаду РФ.
Пункт 3 про припинення бойових дій, та повторюсь, що без виведення російських військ це фактичне визнання Китаєм окупації частини території України, просто «не стріляйте». Ні про що
Четвертий пункт, про мирні перемовини, так само ні про що. Про який, навіть «умовний мир» може йти мова за присутності на нашій території російських військ? Отож.
Вирішення гуманітарної кризи - це справа шляхетна, і саме про неї йдеться у п‘ятому пункті, от тільки як Китай може сприяти цьому, постачаючи РФ дрони-камікадзе, дозвольте дізнатись?
З шостим пунктом, про захист цивільного населення та військовополонених важко не погодитись, по суті, от тільки знову ж таки: яким чином буде захищено наше цивільне населення під ударами китайських дронів-камікадзе? Ну а стосовно військовополонених... Російські в безпеці і під конвенціями, а от наші... Тож чекатиму кроків Пекіна в цьому напрямку. Кроків та конкретних результатів.
Сьомий пункт. Підтримка безпеки АЕС. От хай Сі особисто їде на ЗАЕС, або принаймні відряджає туди Вана Ї, і хай той там підтримує безпеку. Україна втомилася домагатись виведення росіян звідти і перетворення 30-кілометрової зони навколо на демілітаризовану. Тут так само чекатиму від Сі ефективних кроків.
У восьмому пункті йдеться про зниження стратегічних ризиків. Україна їх не продукує. Їх продукує РФ. Власне, чого варта лишень ядерна риторика, до якої Кремль вдається щоразу, як щось починає йти не за його сценарієм.
Пункт 9 про зерно. Україна, не дивлячись на всі ризики, справно виконує свої міжнародні зобов‘язання по експорту зерна та інших культур В ТОМУ ЧИСЛІ до Китаю, тому сприяння цьому, В ТОМУ ЧИСЛІ обов‘язок Пекіна.
Найсмішніший пункт - десятий: «Припинення односторонніх санкцій». Ну, ми не проти аби РФ наклала санкції на нас і на наших союзників, а що? От тільки про їхню ефективність треба говорити «не чокаясь», а от китайське формулювання саме по собі максимально не коректне, до того ж спрямоване на втримання Росії на плаву. Ми розуміємо, що Китай взяв у Росії в довгострокову оренду землі, яка в рази більша за територію України і качає звідти все, що може, тому боіться розвалу РФ та подальшої дестабілізації в регіоні, та нам якось начхати на душевний спокій Китаю тоді, коли на нашій землі розруха і смерть.
По стабільності ланцюгів постачання, про які йдеться у 11-му пункті, питання ЗНОВУ не до нас. Хай Сі дасть по плешивій макитрі, коли приїде до Москви у квітні - тоді буде стабільність ланцюгів постачання.
Ну а останній пункт - квінтесенція цинізму. Розуміючи можливі профіти, Пекін заявляє про сприяння післявоєнної відбудови. При тому помітьте: в пункті не сказано «України». Себто Китай хоче відбудовувати і Україну і РФ, наживаючись на контрактах з обох боків.
Резюмуючи все це, скажу так: Пекін намагається повноцінно посісти місце РФ у світовій геополітиці та в подальшому перерозподілі світу. Достатніх сил у нього поки нема, але першу спробу зроблено. Тепер потрібно уважно слідкувати за геополітичною мапою світу і країнами, які пристануть на план «Червоної панди». Сьогодні почалася більш глобальна гра.
За матеріалами: https://www.facebook.com/pumamgo/posts/
