Україна жодним чином не повинна відмовлятися від святкування Дня Перемоги. Ми маємо згадати кількість загиблих, кількість солдат, які брали участь у Другій Світовій війні та Великій Вітчизняній війні. Не факт, що Україна була б взагалі, якби Радянський Союз, радянська армія, і в тому числі частина української, тоді не перемогли.
Нашій країні точно не має ніякого сенсу відмовлятися від статусу країни, що перемогла. Наприклад, Франція все одно святкує День Перемоги, хоч і 8-го травня. Так само і Великобританія та Сполучені Штати. В нашій історії не так багато подій, якими ми справді можемо пишатися, і які відомі на загальносвітовому рівні.
Більше того, Україна не повинна давати можливість іншим країнам приватизувати День Перемоги. Відмовою від свята, ми даємо можливість Російській Федерації приватизувати його. Якщо ми глянемо у дзеркало соціології, то більш ніж 70% наших громадян вважають День Перемоги – все ж таки святом та датою, яка об’єднує Україну. А свято, яке об’єднує точно не треба робити Днем трауру або скорботи. Для цього є інші дні. А день Перемоги Україна має святкувати і розуміти свій величезний внесок у цю Перемогу.
