Авторська колонка

08.08.2008. Вторгнення в Грузію, яке слід вважати прологом та репетицією вторгнення в Україну.

Якщо Росія не зазнає цього разу поразки й де-факто втримає окуповані українські території, то розширення агресії (з огляду на саму природу російського режиму й логіку його виживання) буде питанням часу (вочевидь, кількох років).

Є й дві очевидні цілі:

1. Придністров'я. Прорив із Херсонської області до Придністров'я вирішує для Росії одразу кілька завдань: а) відрізає від України Одесу й загалом позбавляє виходу в море, завдаючи нам політичної та економічної шкоди; б) рятує ізольований контингент у Тирасполі; в) готує ґрунт для окупації всієї Молдови.

2. Кролєвєц (російською Калініград). Після вступу Фінляндії й Щвеції в НАТО, який кардинально змінив ситуацію на Балтійському морі, Росія прагнутиме а) сформувати коридор до Калінінграду суходолом, аби унеможливити його ізоляцію; б) розширити своє узбережжя на Балтиці.

Незнання історії та нерозуміння політичних процесів не звільняє від танків і ракет. Це ключовий урок дня 08.08.2008.

Саме тому Росія має зазнати поразки в Україні, опісля чого забрати свої контингенти як з України, так з Грузії й Молдови.

Адже Росія або розповзатиметься, або ми всі разом змусимо її скоротитися. Третього не дано.