08.08.2008. Вторгнення в Грузію, яке слід вважати прологом та репетицією вторгнення в Україну.
Якщо Росія не зазнає цього разу поразки й де-факто втримає окуповані українські території, то розширення агресії (з огляду на саму природу російського режиму й логіку його виживання) буде питанням часу (вочевидь, кількох років).
Є й дві очевидні цілі:
1. Придністров'я. Прорив із Херсонської області до Придністров'я вирішує для Росії одразу кілька завдань: а) відрізає від України Одесу й загалом позбавляє виходу в море, завдаючи нам політичної та економічної шкоди; б) рятує ізольований контингент у Тирасполі; в) готує ґрунт для окупації всієї Молдови.
2. Кролєвєц (російською Калініград). Після вступу Фінляндії й Щвеції в НАТО, який кардинально змінив ситуацію на Балтійському морі, Росія прагнутиме а) сформувати коридор до Калінінграду суходолом, аби унеможливити його ізоляцію; б) розширити своє узбережжя на Балтиці.
Незнання історії та нерозуміння політичних процесів не звільняє від танків і ракет. Це ключовий урок дня 08.08.2008.
Саме тому Росія має зазнати поразки в Україні, опісля чого забрати свої контингенти як з України, так з Грузії й Молдови.
Адже Росія або розповзатиметься, або ми всі разом змусимо її скоротитися. Третього не дано.
Росія або розповзатиметься, або ми змусимо її скоритися! Третього не дано
![](/sites/default/files/styles/line243x218/public/aggregate/2023-08/%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9A%D0%90%D0%9D%D0%9E%D0%92.jpg?itok=o0qml3u-)
Сергій Стуканов Журналіст, громадський діяч
Усі статті
Думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст цієї публікації.